Сад закоханих лілій

Куди знов зникає твій милий?
В сад закоханих лілій,
Там, де пахнуть вони,
Спи серед ночі твій милий,
Знов закоханий в квіти,
Шкода квіти не ти...
Ти запитаєш у себе,
Все, що треба, не треба
Розкажуть вони.
Про що це я?

Ти знаєш, чи знаєш ти мене?
Смійся, мила. Слухай, мила.
Я вмираю, сам не знаю,
З квітами в саду,
Я захований в саду стою...
Хто ми такі? Хто ми такі?
Чи любимо ми?
Там в саду... Там в саду...
Хто ти така? Хто ти така?
Сеньйоро сатана.
Там в саду... Там в саду...

Куди знов зникає твій милий?
В сад закоханих лілій,
Там, де пахнуть вони,
Спи серед ночі твій милий,
Знов закоханий в квіти,
Шкода квіти не ти...

Встань ти, чуєш, мила?..
Знаєш, ти не відчуваєш ніч мою,
Танці знають, хто ми є,
Турин, п'яццо і паяц
Зіграє знову на трубі моїй.
Цукор, фрукти, пальми встануть —
І Неаполь мій!
Я тут залишуся на ніч!
Декілька слів про Неаполь:
Це величне місто, в якому я
Ззустрів одну з
Найфундаментальніших жінок
В своєму житті.
І звали її Ґенуя.
Чому саме так? В честь
Бідних районів Ґенуї,
В яких завжди карнавал!

Куди знов зникає твій милий?
В сад закоханих лілій,
Там, де пахнуть вони,
Ми мов заточені леза,
Розсікаючи серце,
Шкода серце моє...

Спи серед ночі, твій милий
Знов закоханий в квіти,
Шкода, квіти не ти...
Ти запитаєш у себе,
Все, що треба, не треба
Розкажуть вони...

Чи бажаєте ви знати,
Чому сьогодні я ненавиджу вас?
Безперечно, збагнути це вам буде
Не легше, ніж мені пояснити.
Ви — найдосконаліший взірець
Жіночої черствості з тих,
Що я зустрічала.
Гаряче сонце випалило
Моє ім'я на ваших грудях
І зрештою, повертаючись до Італії,
Ми з'єднаємося в прикрій реальності,
І наші душі воз'єднаються.
Сенйоре, віднині куди б ти не подався
Твоє серце закуте в Ґенуї...

І знов зникає мій милий
В сад закоханих лілій,
Там, де пахнуть вони...