Романс "Старію"

Em Am H7 Em /H7
1.Старію, видно вже старію, Бо плачу - треба це чи ні.
Em C D H7 Еm
Змахну з щоки опавшу вію І витру краплі на вікні.
Am H7 Em D H7 Еm/H7
І скрині пам'яті торкаюсь Легенько так, щоб не розбить.
Em Am H7 Em
І відкриваю, й закриваю. І згадую, як пощастить.
C D G Am H7 Em/H
Я гляну в зиму, весну вдихаю. Зустріну їх, як пощастить

Em Am H7 Em /H7
2.Мене всі діти обганяють. Сідайте - кажуть, як стою.
Em C D H7 Еm
Та й солов'ї вже не співають, Бо тяжко жити й солов'ю.
Am H7 Em D H7 Еm/H7
Всі покоління мали клопіт. Ось і клопочеться моє.
Em Am H7 Em
І тисне пальці новий чобіт. І з кожним днем хиткіш стає.
C D G Am H7 Em/H
І так багато вже скорботи. І горя й щастя - все моє.

Em Am H7 Em /H7
3.Така пора, такі літа. Але живий, чутливий й досі.
Em C D H7 Еm
І нива літом золота. І чорнобривці златокосі.
Am H7 Em D H7 Еm/H7
І бачу, й чую, ворушу. Молюсь за долю України.
Em Am H7 Em
Ще згадую і ще пишу Про проліски і цвіт калини.
C D G Am H7 Em/H
Ще все я згадую, пісні пишу Про нашу рідну Україну
Em Am H7 Em
Старію видно вже старію. Болить моя душа за Україну...