Хто друг, хто ворог

1.Завдячую московському небрату,
За те, що бачу з хати , в небі зорі.
Без даху і без вікон моя хата,
Тепер у ній те саме, що й на дворі.
Усе, що було, в одну мить нестало,
Бо нас прийшла орда звільняти дика.
Скрізь купи вже іржавого металу,
Свій урожай збирає смерть безлика.


2.Ви йшли, мов на прогулянку до парку,
Вважали ми злякаємось, здамося?
Та зустріч стала прохолодно-жарка,
І аж ні краплі вас не боїмося.
Ви побажали зла своїм сусідам,
І попалили нам сади і хати.
Відплата уже йде за вами слідом,
За вамии плачуть темні каземати.

3.А ще, я вам, про те хотів сказати,
Що в небі все ж ті самі ясні зорі.
Я зміг беззаперечно розпізнати,
Хто ворог, а хто друг, у щасті й горі?