Привези мені мамо

Привези мені, мамо в хустинці землі,
Коли наші вже звільнять країну,
Я лежу серед поля, летять журавлі..
Біля мене лиш кущик калини...
А кругом саранча, та - ордИнська стоїть,
Не дають навіть тіло забрати,
Але Господь все бачить і бідний, спішить,
Щоб хоч душу мою відспівати..

Біля мене Василь, він ще зовсім дитя,
Як упав, так кати добивали,
Не просився у них, бо полон - не життя!
Наречена Оленка чекала.
Біля дуба Іван, вдома жінка і син,
Він ще взимку побіг захищати,
І лежить он Назарко, він в світі один,
Та зустріла на небі вже... мати.

Тіло ви не дасьте, щоб могилка була!
Яничари не знають законів!
Та душі не сховати, бо вільна вона!
І не має душа перепонів!
Ми повстанем із мертвих, прийдемо вночі!
На позиції станем до бою!
Ви підЕте до пекла кати-палачі!
І"царя"заберете з собою!


Час вже близько, тремтіть! Ми свобідний народ!
І рабами не можемо бути!
Заведе вас у пропасть кремлівський "урод"!
Як вам орки цього не збагнути.
Журавлі, журавлі ви додому летіть,
Відспівайте із ГОсподом в небі,
А земельки, матусю, мені привезіть...
Як же сумно... рідненька... без тебе..