Дежавю ^*

Дежавю, а чи сон?Поверни мене в ніч ту таємну...
Дежавю– я люблю...Знаю: любить мене він взаємно...
Вірю будем удвох, Нам розлукам серця не розбити...
Навіть там, в небесах, Білі Ангели вміють любити...

Нам розлука ніяк Не замінить хвилини кохання...
Навіть там, де зійшлись,
Може, вперше, а може востаннє...
Бо вона є німа... І не здатна ніщо говорити,
Бо вона– то війна, що не вміє нікого любити...

Дні і ночі стою На теренах розбитої долі,
Вітер в полі гуде– Мені вістку несе із неволі...
Знаю я– ти живий, Бо кохання ніяк не розбити,
Навіть там, в небесах, Білі Ангели вміють любити...

Сльози мерзнуть– стою... Не лякають зимові морози,
Дежавю, а чи сон? Розбиваю я стіни тривоги...
Знов зустріну тебе, У обіймах палкого кохання,
Бо війна є німа...
Її пристрасті ... сльози... й страждання...