Самота ^*

Ти прийшла, ти з'явилась нізвідки,
Таємнича і трохи сумна...
Як самотня замріяна квітка,
Мого серця неждана струна.
Ти забрала собі мою мрію...
Що там далі — покаже лиш час.
Я тобою щоночі хворію
І лікУюсь тобою щораз...

У відвертій розмові за чаєм
Нас у спогади вечір несе.
Я в тобі щось незвичне вбачаю,
Бо мені пробачаєш усе...
Ти — мій спокій, мій біль, мої крила,
Що несуть у далекий політ.
Ти собою мене покорила,
Увійшла в мій загублений світ.

Я тебе не шукав, але, знаєш, —
Ти, напевне, і є саме та:
За собою ведеш, обіймаєш,
Незрадлива моя... самота...