Крила ^**

Де тане ніч в прозорому серпанку,
І вже тьмяніють зоряні світила,
Там дві душі злилися на світанку
І ніжним ореолом засвітились.
Господь подарував тим душам крила,
Але на двох було їх тільки два.
Й коли одна душа у вись летіла,
То друга поруч першої була.

Отак вони завжди удвох кружляли
Кохаючи, даруючи тепло...
Але війна ті душі роз'єднала,
І крил тих зовсім як і не було.
- Без тебе мені вгору не злетіти!...
- Без тебе я, немов безкрилий птах!..
Не хочеться ні мріяти, ні жити,
Лиш гіркий поцілунок на вустах...

В сирім окопі мріяв він про крила,
Та мрія йому душу зігрівала.
Вона ж в куточку крила ті зложила
І вірно, віддано його чекала...
Кохання завжди додає нам сили,
Врятує світ закоханих краса.
Кохані знов одягнуть свої крила
Й полинуть переможно в небеса!...
Й полинуть... переможно.... в небеса!...