Королева лісу й вод

Край лісу притулилася хатина.
Дубочки перелазять через тин.
В зеленім царстві тім живе дівчина,
А очі в неї – мов аквамарин.
Там ластів'я вигУлькує з-під стріхи,
Троянди пломеніють гарячЕ,
І білочки, експерти по горіхах
Спускаються з ялини на плече.

Квітують там Любов, Добро і Віра,
У царстві королеви лісу й вод,
А солов'ї залИвчастим клавіром
Для неї шлють вінки веселих од.
Я вирвуся з бензинового чАду,
Поставлю хрест на метушні й ділах.
Прощайте друзі і міські принади,
Я до дівчини протОрую шлях.

Примчу до її царства проти ночі,
Кордони нелегально перетну,
Загляну в ті бездонні сині очі,
І впевнюсь, що люблю її - одну.
Ту Королеву.... я люблю... одну