Осінній вальс ^*

Я танцюю осінній вальс
В розмежованім міжсезОнні.
Б'є копитом хмільний ПегАс,
Сіє рими на підвікОнні.
І дарма я шукала обнОву —
Нитка пОхибок свЕтра не зв'Яже.
Прогулятися хочеться знОву
Поміж хмарами сивої прЯжі.

Я зізнатись собі боюсь,
Що в душі накопичились втрати.
Скоро осінь гратиме блюз.
Отоді вже й морозів чекати.

Знову листя з дерев летить
І старанно збивається в зграї.
Так і наше життя швидить,
А здавалося, що безкрає.
Я віднині тепер уже певна,
Що на все то є Божая згода:
Восени, щоби сіяти зерна,
Навесні зустрічати сходи.

Я зізнатись собі боюсь,
Що в душі накопичились втрати.
Скоро осінь гратиме блюз.
Отоді вже й морозів чекати.

Уявляла цю осінь не так -
А вона із негодою в змові.
Грудень вже споряджає гопак,
Та й хурделиця нАпоготові.
Ритми вальсу допоки у моді -
Я закохана в них до нестями.
Зустрічаємося по погоді,
Та прощаємося дощами.
Я зізнатись собі боюсь,
Що в душі накопичились втрати.
Осінь плаче, а я сміюсь.
Як ніхто я умію чекати....

День осінній туманом розлито.
То й не треба за ним жалкувати. Колись знову поверне на літо. Якби ж знати коли... Якби ж знати...