Іду в обійми до села

Іду в обІйми до села,
Хоч мрІяла колИсь про мІсто,
Та доля мудро довелА,
Що у селі моє лиш мІсце...
В стокрАт душІ милІше там,
Де мОжу бОсою ходИти,
" Гей - гей!" - кричати вслід вітрАм,
З вербОю тихо гомонІти..

Де сіножАті за рікОю
Мене стрічАють, як свою,
Де біля стАву молодОю
Сказала перший раз : " Люблю.,"
Де я до школи добігала
СтежкАми в полі край селА,
Красу, що очі милувАла,
НазАвжди в сЕрці збереглА.

Де мЕдом, Яблуками, сІном
ДовкОла пАхне так духмЯно,
У сУтінках вечІрніх смІло
ВивОдять срІбний вальс отАви..
ВклонЯюсь нИвам і лугАм,
Вклоняюсь низько щедрим людям,
Бо завдякИ цим трударЯм
Мій край живе і жити буде!

Іду в обійми до села,
Хоч мріяла колись про місто,
Та доля мудро довела,
Що у селі... моє лиш... місце...