Ромашка ^*

Сонце в полі вже ромашки припікАє,
А Наташка рАнком в полі їх збирАє,
Вона теж білЯва, мов чудо-ромАшки.
Як подИвися на неї - йдуть мурАшки.

Із ромАшок білих сУкню - одягнУ,
Принесу для тебе, милий - всю веснУ,
На побачення на крилах - полечУ,
Слова нІжнії на вУшко - шепочУ,
Вірю я, що разом будем - назавждИ,
Не гай часу, ти до мене - швидко йди.


А НатАшка із ромАшок вже плетЕ вінОк,
Він виблИскує на сонці й сЯє як сніжОк,
ВітерЕць ласкАвий кОси в неї рОзвіває,
Моє серце від кохання майже зАкіпає.

Із ромашок білих сУкню - одягнУ,
Принесу для тебе, милий - всю веснУ,
На побачення на крилах - полечУ,
Слова нІжнії на вУшко - шепочУ,
Вірю я, що разом будем - назавждИ,
Не гай часу, ти до мене - швидко йди.

Ось стоїш ти і всміхАєшся менІ
Очі в тебе сяють сИні - осяйнІ,
На побАченні тебе я – приголУблю,
І на вушко тобі скАжу, що я лЮблю

Із ромашок білих сУкню - одягнУ,
Принесу для тебе, милий - всю веснУ,
На побачення на крилах - полечУ,
Слова нІжнії на вУшко - шепочУ,
Вірю я, що разом будем - назавждИ,
Не гай часу... ти до мене... - швидко йди...