Мені приснилась матінка моя

Мені приснилась матінка моя
я уві снах давно її не бачив,
видіння, наче пісня солов'я
вночі постало у дрімоті сплячій.
Вона мені приснилась уночі
немов заглянув в сни її жіночі,
сповзла хустинка на її плечі
з відбитком смутку і зажури очі.

Цікавиться у мене:"Як діла?",
як там тобі живеться, любий сину,
чи у садочку вишенька цвіла?,
що під вікном садила біля тину???".
А я їй відповів, що вже давно
з весни не був у ріднім Білозір'ї,
там, де вітальні журиться вікно,
за озером, на батьківськім подвір'ї.

Тендітним цвітом вишенька цвіла
коли я приїздив в село на Паску,
запліднювала цвіт її бджола
лиш дякуючи Господу за ласку.
А так все добре, лиш війна у нас,
тебе і батька, двох мені бракує,
та й брат рідненький теж десь поміж Вас
час від скорботи душу не лікує.

Як гвалт сирен надворі пролунав,
так боязко, що весь аж стрепенувся,
коли з імли світанок виринав,
то сон мій увірвався, я проснувся.