Всі маршрути до тебе

Розітни на мільйони дрібних галактик
Це безтямне й безглузде моє "люблю".
Ми з тобою ще навіть не зовсім пара,
А я тихо вже з розуму подаюсь.
Коли ти отак згубно мовчиш в ефірах,
І як всоте скидаєш мені тікток.
І коли застигає в тремкій зневірі
Черговий у поезії твій рядок.

Я його притискаю до серця вперто,
Ніби все, що у ньому – найвищий сенс.
І читаю між літер твою відвертість,
Твою ніжність і вірність. Читаю все.
Я дійшов апогею свого безсоння.
Кілометри зі спогадів рвуться в бій.
Хочу впасти у серця твого безодню.
Хочу стати героєм твоїх надій.

Хочу знати, як пахне твоє волосся.
Хочу зміряти пальцями пульсу ритм.
Хай отак – навмання, чи нехай наосліп,
Та нарешті відчути себе твоїм.
Всі маршрути до тебе – у телефоні.
Я сягнув апогею свого жалю.
Тільки в думці тримаю твої долоні.
Та безтямно й безглуздо... тебе люблю.