За гітарою

Я часто прокидаюся і чую голоси,
Я пам'ятаю номери, яким багато років...
Їх вже не існує... До них додали трохи цифр,
Зіпсувавши шифр... І де той спокій?..
Де ті друзі, з ким сиділи довго уночі,
На лавочках курили вкрадене у тат,
Гучно ржали із дрібниць, часто-густо силоміць,
І ламали на усіх чорний шоколад?..
Де усі поділися?.. І де, між іншим, та,
З якою так хотів я тоді побути парою?..
Стукатись до кого і куди тепер мені іти?..
За гітарою... За гітарою...
За гітарою... За гітарою...

Де усі оті дівчата, що мріяли піти
По проспекту на помаді і на каблуках,
Щоби усі гострі погляди ламалися об них?..
Знати би, куди їх всіх завів той шлях...
Де ви, у якім краю, що співаєте малим,
Скаржитеся ви кому там на тугі часи?..
Чи досі додаєте ви собі віку?..
Що у ваших головах і за кого голоси?..
Чи сяє сонце у очах, чи спить за хмарою?..
Ми заради вас колись вивчали мат,
На усіх ламали той самий чорний шоколад
І кудись ішли...
За гітарою... За гітарою...
За гітарою... За гітарою...

Хтось подає надії, хтось подає м'ячі, |
Хтось подає стакан... |
Хтось подає тим, в кого в небі чорний дим... |
Він допоможе нам!.. | (2)

І куди тепер мені іти?..
За гітарою... За гітарою...
За гітарою... За гітарою...