Італієць

Я виходжу в місто - сонце блиском гра,
Мій костюм у смужку, як ніч і ранок дня,
Вітром грає шляпа, дівчата мовчки - Ах!
І світ лунає сміхом у моїх кроках.

Приспів:
Італійцем мене називала, все було гарним,
Коли танцював з тобою під небом хмарним.
У лакованих туфлях, у шляпі високій,
Я ловив твій сміх, мав душевний спокій.

Вона дивиться і каже: Італієць, да?
А в погляді її вогонь і дитяча гра,
Я посміхнувся: Мабуть, трохи так,
І серце загорілось, це небесний знак.

Приспів.

Пливе запах кави, десь грає джаз,
Ми сміялись тихо, немов останній раз,
В твоїх очах - Рим, Італія і свято,
Вона шептала - я буду завжди тебе кохати.

Приспів.

Я йшов вулицею, твої очі такі милі,
Здавалось, час повернув свої хвилі,
І кожен крок лунав, як мотив Аморе,
Де нашу історію, пише саме море.

Приспів.

Тепер, коли знову згадаю твоє ім'я,
Я одягну костюм - і оживе весна,
І чую в серці шепіт, мов тихий привіт:
Мій Італієць, ти все ще такий, як слід.

Приспів.