Повертав додому янгол ^*

ППовертав додому янгол
з білими крильми.
Він один летів, немовби лебідь,
над людьми.
Над долиною, над гаєм.
Він їх так любив...
Вчора у бою запеклім
він життя згубив.
Світло-сірим, тихим-тихим
небом поспіша.
І, розхристана на вітрі,
не болить душа.
Буйним вітром неспокійним
підганяє даль.
Терпнуть невагомі крила,
а в очах- печаль ...

Приспів:
Заплакані очі небес
до тебе звертаються, Боже.
І вечір у сутінках весь,
і місяць світити не може.
Заплакані очі небес
до тебе звертаються, Боже.
І вечір у сутінках весь.

Тихо в'ється знизу річка,
Джерело бринить,
Сонце в хмарі заховалось.
Глянуло на мить:
Янгол білий пролітає
Лебедем ясним,
Сумно крила розгортає
В тиші вишини.
Підлітає він додому,
Де життя пройшло,
Повертається назавжди
У своє село.
Може, це лише початок
Вічного життя?
І нема, немає смерті,
Як і забуття.