Нестримна

Мій сміх – це маска і мій щит в житті...
Вона – броня щодня й вночі...
Завжди – на висоті...
О, так... О, так! Скажу усе, що ти хотів,
А окуляри сховають сліз потік...
Завжди все невчасно...

Приспів:
Вдягну я панцир свій, побачиш силу всю!
Вдягну я панцир свій, щоб силу ти відчув!
Я лечу вперед під гучний моторів рев!
Я стійкий борець! І це мій до звитяги рейд!
Перша я у грі, у ній відчула кожен нерв!
І ніхто в цій грі не зупинить вже мене!
Не спинить вже мене! Не спинить вже мене!
Не спинить вже мене! Ні, не спинить вже мене!

Я можу на самоті кілька сліз зронити,
Тобі не дам на це дивитись...
Там в душі мій біль...
Мабуть, якщо почуття відкрию я,
То до дружби я власний знайду шлях...
Але я не відважусь...

Приспів. (2)

Не спинить вже мене! Не спинить вже мене!
Не спинить вже мене! Ні, не спинить вже мене!