Богемна рапсодія

Може це сон мій?
Чи лиш фантазія?
Смерч мене вже змів,
Не втечу від реалій я...
Очі розплющ,
Поглянь, подивись сюди:
Хлопець простий я,
Не жду я вже жалю,
Бо легко я прийшов, легко йду,
То вгорі, то внизу...
І куди вітер дме, справді
Наплювати на все мені...

Мамо, я вбив його...
В нього куля в голові,
Він вже мертвий, ти повір!
Мамо, я ж іще не жив!
Та я собі уже життя згубив...
Мамо!
Прошу тебе, не плач,
Якщо я не прийду додому завтра,
Ти живи, так живи,
Ніби все у нас в порядку...

Пізно, мій час настав...
По спині холод йде,
Тіло все горить вогнем...
Друзі, прощавайте, іду я вже...
Я залишу вас усіх, бо правда жде!
Мамо, у-у-у-у, (доля любить і б'є)
Хочу жити я,
Без мене світ, я знаю це, кращим б був...

Ось тут я бачу силуетик,
Хтось стоїть: Скарамуш, Скарамуш,
Ти станцюй нам Фандaнґo!
Блискавку побачив,
Дуже-дуже лячно мені!
(Ґалілео) Ґалілейо!
(Ґалілео) Ґалілейо!
Ґалілейо Фіґаро!
Maніфікo о-о-о-о-о!
Хлопець простий я, люди не люблять...
Хлопець простий він, він небагато жив...
Хлопця врятуй, покруч чеше за ним!
Легко йшов, легко йду, відпустіть – піду!
Бісмілляхь! Ні, ти тепер будеш тут
(Відпустіть!)
Бісмілляхь! Ти тепер будеш тут
(Відпустіть!)
Бісмілляхь! Ти тепер будеш тут
(Відпустіть!)
Ти тепер будеш тут (Відпустіть!)
Завжди буду тут, о!
Ні, ні, ні, ні, ні, ні, ні!
О, мамма міа, мамма міа,
(Мамма міа, відпустіть!)
Вельзевул злого духа
Вже прислав мені, о, ні, о, ні!

Ти вважав, можеш вбити
І очі спекти?
Ти мене зміг любити
Й на смерть приректи?
О, друже, ти не зможеш так,
Друже!
Я хочу втекти геть,
Я хочу втекти геть, втекти!

Буде вже як буде,
Кожен знає це...
Буде як буде для мене,
Доля любить і б'є...