Не біль і не життя

Привіт!
Чи є там хтось? Озвись!
Хто тут?
Кивни, якщо ти чуєш!
Є з тобою ще хтось тут?
Так, бачу, я вже бачу,
Лежиш сам ти тут...
Я зараз щось зроблю...
Вже я, вже до тебе йду!
Хвилинку!
Тільки ж ще не знаю я,
Може ти покажеш,
Мушу знати: де болить?

Приспів:
Мій біль пропав, та ти зникаєш,
Як дим з труби,
Ти тонеш десь там в тумані...
Тебе я бачив, раптом зник твій слід...
Уста у русі, та не чую я слів...

В дитинстві мав я сильну недугу...
Так спухли руки, наче хтось надув...
Тепер симптоми знов такі...
Та дуже важко описати стан,
Бо це, мабуть, уже не я...
І це – вже і не біль, і не життя...

Хвилинку...
Ще укол маленький дам,
Біль зникне,
Буде ще нудота – не біда...
Гаразд... Встанеш вже?
Спрацює це, і зможеш йти!
Мусиш встати вже і йти!
Тобі вже час на шоу!

Приспів.

Як був малим я, щось побачив,
Лиш краєм ока тінь якусь на мить...
Шукав, дививсь, та зовсім привид зник...
Не можу я збагнути, що було,
Зросло дитя, час мрію вкрав...
Бо це, мабуть, уже не я...
І це - вже і не біль, і не життя...