Руді вітрила

Жита до неба підняли
На сонці вибілені вії.
Хмари від обрію прийшли,
На пожарищах крила гріють.
Оселі - білі лебеді -
Біжать до річки пити воду,
Ген йдуть із сіл і городів
На схід знедолені народи.

Приспів:
Десь за морями радість, сміх,
А в нас журба, печаль і сльози.
І заплювали наш поріг
Страшні криваві грози.
Руді вітрила підняла, пливе
Зловіща ніч на Україну.
Та, поки серце в нас живе,
Нас не поставиш на коліна!

Відцвітали бузкові світанки,
Сірі ночі повзли, як кроти.
І недремні, закурені танки
Рвались з вітром в буремні світи.
Половіли жита, йшли обози,
Поспішали солдати на бій.
А ти стояла при битій дорозі
В косинці, як льон, голубій.

Приспів.