Пісня про небайдужих людей

То не грім, то війна
Виганяє з домівки солдата,
Та стає в нього більш,
Ніж по одному, мами і тата,
Бо немає чужих серед тих,
Що підставили груди,
За них моляться щиро
Звичайні турботливі люди!

Приспів:
Волонтер – небайдужа людина!
Хай таких родить більше Земля!
Як приходить тривожна година,
Україна для нього – родина:
Душу й руки свої підставля!

То не вітер, то мчить
Бездоріжжям старенька машина,
В ній дарунки везуть
Незнайомому рідному сину:
Всім селом наліпили вареничків,
Ось і сметанка,
Передача із міста – одежа
Та ще й вишиванка!

Приспів.

То не Сонце, то сяє вогнем
Волонтерськеє серце –
Захистить, як броня, і напоїть,
Як чисте озерце!
Покрову виплітатиме,
Вперто долаючи втому,
Щоб скінчилась війна, і щоб всі
Повернулись додому!

Приспів.