Не забувай ^*

Не забувай в думках ні на хвилину,
Що там, де в очі дивиться війна,
Де смерть лоскоче пазурами спину
І лізе чужоземна сарана.
Стоїть чийсь син, стоїть чиясь дитина,
Чиясь частинка серця і душі.
Чиясь така безмежна половина
І цілий всесвіт в кожному вірші.

Не забувай... Коли лягаєш спати,
Коли зима постукає в вікно
Коли кругом загорне сніг лапатий
Всю землю у біленьке полотно.
Не забувай... Молися... Щиро дякуй,
Бо там під снігом у далекім бліндажі
Тримають спокій стомлені солдати
Своїм життям... щоразу на межі...

Не забувай... Коли захочеться кричати,
Коли нестача світла чи тепла,
Що десь в куточку плаче чиясь мати
І чиясь загорьована вдова...
Не забувай в думках ні на хвилину
Чого вартує там тепер зима,
Яка страшна там навкруги картина,
Геть не така, як в тебе із вікна.