Сльози матері

Рідне сонце зійшло, знову нам повезло,
Перестала вже рватись земля,
Помолилися ми, нічку пережили
І на волю знов рветься сльоза...
Посміхається брат, знову чути комбат:
Всі живі і підносим бокал,
Смачно куримо ми після жаху пітьми
І тремтить знов в пилюці рука...

Приспів:
Не плач, моя мамо,
Благаю, не плач!
Ми повернем з цієї війни!
Бо почали це пекло не ми!..
За страждання і сльози пробач!
Проснись, мій народе!
Благаю, проснись!
І лицем до біди повернись,
Бо в вогні і у крові земля,
А земля ця - твоя і моя!

Загорілась земля, насипає арта,
Відправляє у ад ворогів,
Дешибе і застава, і піхота - красава,
Боже, ти бережи всіх синів!
Хто дасть звіт про 200-х і про знищення роти?
Хто за зраду накаже щурів?
Про плени і про муки, і відірвані руки,
І за сльози, і біль матерів!

Приспів.

Ще не вмерла, жива Україна моя,
І до бою готові брати,
І героям всім слава! - Україна повстала!
Тільки ми можем все зберегти!
Сила тільки в єднанні,
Помста всім за страждання,
Наказати за смерті братів.
З нами Бог! З нами сила!
Побратимів могили
І молитви за вбитих синів!

Приспів.

Звільни душу й серденько від сатани!
Правлять зрадники і брехуни,
Рветься серце Вкраїно моя...
Скільки цвіту твого вже нема...

Друже, а земля ця - твоя і моя!..