Войовнича

В нашому доброму світлому краю
Сонце затьмарилось, маємо пітьму,
Змій двоголовий з півночі летить,
Крові напитися сильно він спішить.

Всі повтікали гетьмани і знать,
Страшно кричали діти в лісах,
Всіх пожирає, всіх обведе
Той, хто несито мучить людей...

Так заридала мати молода,
Чорну зміюку слізно прокляла,
Чуло то небо, чули те зірки,
Боже, подай спасіння від катів!

Так небо стемніло і ніч нам настала,
Все димом покрилось, знамена зірвало.
Дракон двоголовий вже військо зібрав,
Корони він роздав крадіям і катам.

Наче сонце лик, голос, як той грім,
На шоломі - Божа матір, на щиті тризуб сяє,
Піднімає шабелицю, що вогнями запалала,
Ту бридоту двоголову розрубає він на двоє.

Нечестивії втікають, нечестивії горять,
А над тим небесні хори войовничую співають.
Наче сонце лик, голос, як той грім,
На шоломі - Божа матір, на щиті тризуб сяє,
То на поміч нам приходить сам Архангел Михаїл!