Лови прозорий вітер і лети

Лови прозорий вітер і лети
У блюзове відлуння стоголосе.
Зима тепер іде рудоволоса,
Крокує без призначення, мети,

Багряна, незахищена, сама.
Ширяй над нею, лютий дикий звіре,
Розплескуй на степи звірячу віру
У те, що все стається недарма.

Лети, мов привид пам'яті, мов сніг,
Немов захрипла пісня Тома Вейтса,
Щоразу виривай із м'ясом серце
І роздавай шматочками для всіх.

Щоб пам'ятали: ти - жорстокий звір,
Ні спокою, ані жалю не маєш,
Співаєш так, що майже помираєш,
Щезаючи в пустотах чорних дір,

Де ця війна, здається, не війна,
Де бог з тобою разом помирає,
Де гріх легкий, що ніби і немає,
Вина твоя вже зовсім не вина.