Корида

Am Dm Am
Моя задихана коридо,
Dm G Am
Мій колізейний чорний дню,
Dm
Твої дива ридають ридма,
G F
Бо з них злагоджують меню.

Am Dm
Їх на руках навчать ходити
Dm
І танцювати на шнурку -
G
В догоду хтивим ерудитам,
Am
Юрбі цинічній до смаку.
Am
Яка хвилюється у норму:
Dm
То драматично позіха,
G
То грима в стелю бутафорно
F
Своїм премудрим: "Ха-ха-ха!".

Am Dm
Мій чорний дню, мій Колізею,
G Am G F
На грані тьми і пустоти...
F G Am G F
Чи, може, совість до музею
F E
Поки не пізно, віднести?!
Am
Бо то таке вже архидревнє,
Dm
Як і пергамент, і соха,
G
Тоді б і я зумів, напевне,
F
Зректи премудре: "Ха-ха-ха!"

Рядочком кожним і абзацом,
І кожним всміхненим кліше
Кричать газети про ерзаци -
Ерзаци душ з пап'є-маше.
З трибуни хтось волає "браво!" -
По всіх усюдах загуло:
Минуле вб'єм ерзацом слави,
Якщо там слави не було!
Замість часу - ерзац-годину,
Замість людей - ерзац-людину,
А всім крикливим на догоду
Ми подамо ерзац-свободу!
І, для годиться, вже посієм
Із власних уст ерзац-месію!...

Хвала творцям ерзаців, браво! -
Це ж підійме на висоту
І синтезовану державу,
І синтетичну пустоту.
Чого ж іще тоді шукати?
Чого ж іще запрагне люд -
Кібернетичного Пілата?
Чи синтезованих Іуд?
Синтезованих Іуд?

Моя задихана Корридо...