Пісня про пісню

Передмова:
Hm A
Безсилі катівні, і час, і прогрес;
Em Hm
Підвладна своєму закону,
Em
Орлицею пісня сягає небес,
Hm F# Hm
Зігріта у серці людському.


Hm Em
1. Козак у Стамбулі в обличчя паші
G Hm
Співав співомовки зухвалі,
A Em
Та ойкання в небо злітало з душі,
G F#
Бо тіло біліло на палі...*
Em D Hm
Бо тіло біліло на палі...

Hm Em
2. Вкраїна віки не здіймала крила,
G Hm
В чоло їй націлено дуло -
A Em
Відколи і пісню на "ой" почала,
G F#
Щоб серце від болю зітхнуло.

Приспів 1:
Hm
Ой, Боже! Ой, мамо! Ой, вийду на шлях...
Em
Ой, горе тій чайці-небозі...
Hm
Ой, скільки ж тих "ой" простогнало в віках
D A F#
На битій козацькій дорозі...
Em Hm
Ой, скільки ж тих "ой" простогнало в віках
D A Hm
На битій козацькій дорозі...

3. Державу-незграбу тягла на собі
Стражденна колгоспниця-мати;
Та ойкання тихо злітало з душі,
Бо вголос не сміла стогнати...

Приспів 2:
Ой, Боже! Ой, мамо! Ой, вийду на шлях...
Ой, горе тій чайці-небозі...
Ой, скільки ж тих "ой" простогнало в віках
На битій кріпацькій дорозі... (2)

4. І кожну нам думу, і кожне слівце
Чужі підминають копита -
Тож зболене в пісні, тривожне лице,
Бо ж серці їй кров'ю умито.**

Приспів 3:
Ой, Боже! Ой, мамо! Ой, вийду на шлях...
Ой, горе тій чайці-небозі...
Ой, скільки ж тих "ой" простогнало в віках
На битій повстанській дорозі... (2)

Приспів 4:
Ой, Боже! Ой, мамо! Ой, вийду на шлях...
Ой, горе тій чайці-небозі...
Ой, скільки ж тих "ой" простогнало в віках
На битій вкраїнській дорозі... (2)

5. І все це у спадок лишилось мені.
І чим ту журбу приневолю?
На "ой" починаються наші пісні,
Зачаті із смутку і болю...