Біля парадного входу

Небо над Києом вкрилося хмарами,
вітер під ковнір з дощем забивається,
натовп стотисячний трійками-парами
під парасолями гуртом ховається.
Нас звідусіль оточили омонівці,
ми стоїмо під верховною радою.
Може, покажуть мене в телехроніці
із кулеметом і кума з гарматою

Давай, Микола, чарку наливай.
За Україну вип'ємо давай.
За наш тризуб. За наші прапори.
Давай здіймемо вище келих догори.

Вип'єм, Миколо, за них, недоторканих,
ми ж із тобою свідомо їх вибрали.
Хай вони знають, що ми неприборкані,
отже, вони там нічого не виграли.
Чути з динаміків мову російськую,
з нашого Ющенка знову знущаються,
а доповідач аж слиною бризкає
і репетує, дармено старається!

Давай, Миколо, ще один
і за Палац і за Кабмін,
за податкову, Білий Дім,
щоб було добре їм усім.
Вони також там п'ють за нас,
уболівають кожен час
за те, що мокнем під дощем
і далі й кроку не підем.

Чи то монархія, чи олігархія?
Що за держава в нас, де опинилися?
Вже під москвою вся наша єпархія.
Може, католики мало молилися?
Влада говорить: нема опозиції,
лиш хулігани й порядку порушники.
Це проти них тут загони міліції,
"Беркут" з "Титаном", а ще й СБУшники

Давай, Микола, чарку наливай.
За Україну вип'ємо давай.
За наш тризуб. За наші прапори.
Давай здіймемо вище келих догори.

Ми не для того усі тут зібралися,
щоб по асфальті постукати каскою.
Вже у політику досить награлися.
Ми це припиним з Божою ласкою.
Небо над Києвом вкрилося хмарами
вітер під ковнір з дощем забивається,
натовп стотисячний трійками-парами
під парасолями...