Босанова

В ритмі босанови відійшов вчорашній день
І у тому ж ритмі день почався новий.
Вересень постукав у вікно моє - дзелень -
Це і буде звук моєї босанови...
Акварелі вже наготував,
Обійшов навшпиньки царство зелені,
До роботи, правда, не ставав,
Бо не знаю, чи потрібно це мені?..

Приспів:
А я і сам не відаю,
Що треба ще мені...
Хіба лиш постать рідную
У рідному вікні.
Я сам загублений давно
У часі і юрбі,
І це освітлене вікно
Ношу я сам, я сам в собі...

Зависає в небі щось подібне до журби -
Це моєї пісні нестійка основа.
Мабуть, вже розвіявся би настрій цей, якби
Не взяла б його до себе босанова.
З нею ми удвох не пропадем,
Пані ця ця примхлива та довірлива...
Є між нами кілька спільних тем,
Варто записати їх розбірливо...

Приспів.

В сутінках реальність теж втрачає певний світ,
В сутінках душа не має більше мови,
Про майбутнє думати даремно і не слід.
Слід за "так" віддатись чарам босанови.
Хай вона турбується сама,
Варто раз на осінь це дозволити,
Більшої приємності нема,
Ніж себе ні в чому не неволити.

В ритмі босанови відійшов вчорашній день
І у тому ж ритмі день почався новий.
Жовтень вже постукав у вікно моє - дзелень -
Певно, це кінець моєї босанови...