В українській прерії

Проводжала мене рідна мати,
Дві галушки в дорогу дала,
Та й, покинувши рідную хату,
Я вже більше не бачив села...

А прибувши до дельти Гудзону,
Я сховав дві галушки в запас,
Та не мав іншого я резону,
Як поїхати далі в Техас.

Там добув я собі карабіна
Та й кобилу яку не яку,
Наверх вліз я кобилі на спину
Та й стріляти почав на скаку.

Став ковбоєм я хлопці що надо
І лягли під копита не раз
Оризона, Техас, Колорадо,
Оклахома, Небрас, Арканзас.

Жив на ранчо, ходив до салуну,
Віскі пив, позабув самогон,
Більше нема вже шотландця Маклуну,
Мене звуть тепер Джо Кривий Наган.

В Орізоні утік я із зони,
В Оклахомі я бізнес робив,
А в Міссісіпі брав участь
В змаганні
У нерівній тій боротьби...

В мене нерви зробились ні к чорту
І тряслись після цього не раз
Іллінойс, Індіана, Дакота,
Каліфорнія та й Арканзас...