Львівські пльотки

Спокійно в сихівськім районі,
Кавусю п'ю си на бальконі,
А під бальконом старші цьотки
Поприносили свіжі пльотки.
Кажут, єдна поважна дама
Влізла на памітник Адама,
Хотіла видко дуже в рай
І гепнуласі під трамвай...

Приспів:
А я регочу аж присів,
Направду,
Львів наш то є Львів!

А наш сусід мав дві коханки,
Чорну - на вечір, бльонду - зранку.
Та хтось доніс його дружині -
Тепер всі троє темно сині.
А чули'с? Батір йшов з гулянки
Та стрів вночи якусь панянку,
Поклявсі їй в любви до смерти,
Зранку як глянув - і впав замертво.

Приспів.

А зраня вже, де стометрівка
Шукала хлопа собі дівка,
І шоб був доктор й на машині,
Швидка забрала такой нині.
Йой, баби, мріялось й мені
Про принца на білім коні,
Відколє прискакав зараза,
Відтоді спит на унітазі.

Приспів.

А мій усьо життя гонивсі,
Кіком кляла би'м встепинивсі,
Вже роки три, як не гуляє,
Лишень могилку поливаю.
За мнов, дівки, раз хлоп так дерсі
В вікно на шестому поверсі,
Я прилягла так, без одежі,
А він кричит - алярм пожежі.

Приспів.

А чулисти може, дівчєта?
Скоро і в нас вже будут свєта,
Бо кажут вже взамін хлопаків, бігме,
Будут Є-бали та Є-баки.
Та ти шось недочула, Франю,
То будуть роботи з Китаю,
Але буде ті не до пльотків,
Як в ліжку з ним замкне проводка.

Приспів.

Отак підслухав ті балачки,
Та вже від сміху повзу рачки,
Так ніби буві'м на забаві -
І то всьо дєкуючи каві!