У терновім вінку

У терновім вінку умирає Христос на хресті,
Промовляє до нас вже останні слова золоті –
Мій народе, за тебе у муках життя віддаю,
Щоби вічне життя осягнув ти у Моїм раю.

Із полону гріха визволяю, народе, тебе,
Тоді кожен із вас в Божім Царстві Мене віднайде.
Ви не будете знати розрухи, війни, страшних бід,
Тільки радість і спокій, і мир підуть разом услід.

Вже забули давно ті слова, що Ісус промовляв,
Про безбожне і грішне життя нам Господь пригадав,
Пригадав Божий Син в який тяжкий упали ми гріх
Через наші провини, на все Він дивитись не зміг.

Оповилась долиною сліз українська земля,
Бачить все Божа Мати із неба, до нас промовля:
Станьте Божими дітьми, не будьте рабами гріхів,
Пригадайте, як сам Божий Син за вас муки терпів...

Полюбіть один одного й душу відкрийте свою -
Тоді спокій і мир запанує у ріднім краю,
І не буде ховатися сонце у чорний захід,
І нещастя, і горе назавжди загубить свій слід!

І припиняться муки й страждання на рідній землі,
Згине страх, біль, неспокій назавжди у чорній імлі.
Україна зрадіє, що вже проминув страшний час,
Ми молились, а Господь почув всі моління від нас.