Kоли закінчу я свою мандрівку

Kоли закінчу я свою мандрівку,
Підіймуся в небесну голубінь.
Зустріну там Ісуса, рідних й близьких, |
Зіллюся з сонмом праведних, святих! | (2)

Побачу ангелів, прекрасних херувимів,
Архангелів співатимуть вуста,
Небесних жителів, багато серафимів |
У славі вічній Бога і Христа! | (2)

Святий, Святий Господь! – Я це почую!
Впаду я ниць і поклонюсь Йому!
Лице в лице Ісуса я побачу, |
І нагороду з рук Його прийму! | (2)

Новий Єрусалим мене зустріне
Із сонмом рідних, близьких, дорогих.
Й святих, замучених живими там побачу |
Перед престолом Вічного Творця! | (2)

Я не боюся зустрічі із Богом!
Я не жила для вічного вогню.
Я буду завжди з Ним, з Люблячим Ісусом, |
Я знаю Господа, і знає Він мене! | (2)

А поки дихаю, і серце б'ється в грудях,
Я буду славити свого Христа!
Хай у смиренні пісня моя ллється, |
Й ніколи не замовкнуть хай вуста! | (2)

Ще не багато, зовсім небагато!
Любимий мій покличе вже туди!
Я буду завжди з Ним, з Люблячим Ісусом! |
Я знаю Господа, і знає Він мене! | (2)