Місто Світла

Серед земних тривог, де гаснуть ліхтарі,
До краю славного я йду крізь манівці.
Хоч довгий земний шлях, та бачу нагорі,
Як промені ясні тримає Бог в руці.
Минає ніч важка, і серце прагне ввись,
Там, де розсіється туман земних кайданів.
Я знаю, мій Господь, Ти кажеш мені: Молись!
І сонце засіяє серед тих туманів!
Я чула стільки слів про місто Христа,
Про незрівнянний край, святий Єрусалим.
Там змиється сльоза і втихне гіркота,
І кожен змучений тривожно
Стане впору перед Ним.
Там панує любов, немає темноти,
Лиш чиста радість ллється, наче річка.
О, світе неземний, дозволь туди дійти,
Де Боже світло сяє, як одвічна свічка!
І хоч дорозі цій ще не прийшов кінець,
Я відчуваю подих рідної землі.
Там жде мене Отець і праведний вінець,
Що розганяє хмари у нічній пітьмі!

Приспів:
Я бачу рідний дім, де місто золоте!
О, краю мій святий, моє серце туди росте!
Там жде мене Отець, нетлінний мій вінець,
Там пісня над алеями розірве ніч під кінець!
О, рідний Город мій!.. Я хочу додому!..

Але я ще в путі, навколо стільки гроз,
Господи, дай мені сил цей довгий шлях пройти.
Втирає мої сльози лагідний Ісус Христос,
І помагає хрест земний до берега донести.
Бодрись, моя душе, молитвою кріпись,
Не умовкай, мій спів, лети у небеса!
На цей осяйний край ти з вірою дивись,
Де розквітає вічна, неземна краса.
Вже скоро відпочинок, скоро спокій мій,
Коли відкриє небо золоту браму.
Я залишу внизу весь цей земний прибій,
І пригорнуся серцем до Святого Храму.
Тобі я шепочу: До Тебе я йду!
Всю втому земну у ніг Твоїх залишу!
Мій золотий дім!..

Приспів.

Я хочу додому!.. Місто золоте!..
Мій Ісус!.. Амінь!..