Чарівна мелодія скрипаля

Грає скрипаль на скрипці
Так бентежно і ніжно,
Підбирає високі ноти
І тонка струна веде у зоряний світ,
І ця чарівна мелодія -
Божественна і вічна, як пісня...
І в люту зиму від неї на землі
Квітне майовий цвіт...

Грає скрипаль на скрипці
І від щастя світяться очі...
Голос торкається серця
І возносить до зір її струна,
І золоті руки запалюють ватру,
І іскристі свічі у безсонні ночі,
І кличе на свято,
Де Божа симфонія небес луна...

І ця мелодія зваблива
Без слів заворожує душу мою,
Від її відлуння у мене за спиною
Виростають крила,
І із далеких країв журавкою лечу
На Високий Замок, на Княжу гору,
Щоб прониклива струна
Мої думи п'янким нектаром засолодила...