Виноградна зернина

Виноградну зернину я в землю зігріту зарию
І лозу поцілую, і грона достиглі зірву...
Скличу друзів і серце своє для любові розкрию,
А інакше, для чого на грішній землі цій живу?..

Сходьтесь, гості мої, на гостину мого одкровення,
І кажіть просто у вічі усю вашу правду живу,
І зішле може Бог за гріхи мені милість прощення,
А інакше, для чого на грішній землі цій живу?..

У бордовім співати для мене буде моя Далі,
В чорно-білім схилю перед нею я сиву главу...
І заслухаюсь мовчки й умру від любові й печалі,
А інакше, для чого на грішній землі цій живу?..

І коли наостанок вже небо засяє вогнисто,
Хай ще раз пропливуть преді мною в цю мить наяву
Синій буйвол, і білий орел, і форель золотиста,
А інакше, для чого на грішній землі цій живу?..

Виноградну зернину я в землю зігріту зарию
І лозу поцілую, і грона достиглі зірву...
Скличу друзів і серце своє для любові розкрию,
А інакше, для чого на грішній землі цій живу?..
А інакше, для чого на грішній землі цій живу?..