Ти будеш жити в піснях

О, ні! Ти не вмер! Ти будеш жити в піснях!..
Твоя пісня то біла птаха у небі!..
Нахилить сонечко весни до гір Карпат,
Зацвіте червона калина для тебе!..

Прощається золота осінь з тобою,
Старі дуби тобі вклоняються до ніг,
Вмивається небо гіркою сльозою...
Встеляє квіти... Сіє перший білий сніг...

Злетів так рано сизокрилий птах у даль,
Отой, що будив співом Карпати гори,
Лишив глибоку рану на серці - печаль,
Схилили голову над ним осокори...

Обірвалась струна, пісня лебедина,
Трембіти голос так бентежно лунає...
Затужила за тобою вся родина,
Золота осінь кленовий лист встеляє...

Богдане, ти - соловейко України!..
Тобі голос виточив, як алмаз, Господь!..
Щоб голосним дзвоном будив цвіт калини,
В снігах розквітав первоцвіт - душа і плоть...