Треба йти

Стіни і стіл чорні, наче твої очі,
Стеля закриє нас від тих, хто нас хоче,
Руки у обличчя створюють маленький світ,
Не тільки моя – тобі вже час йти!..
Просто чекай, далі буде твоя черга.
Ні, не питай, я ж з тобою не даремно.
Так я кохаю, що земля іде з під ніг,
Тільки ще не твоя, вибач, знаєш, треба йти!..

Приспів:
Тільки темніє – повинна піти |
Ти від мене знову!.. |
На згадку – погляд, на тілі сліди, |
І до нього знову... | (2)

І до нього знову... | (3)

Тіло на тіло, м'ята, свіжа мокра постіль,
Сіль на губах, в пальцях плутане волосся,
Обійми на прощання, усмішка, а вдома він.
Так, потім буду твоя, зараз час йти!..
Попіл і гнів в м'язи всотується смачно,
Пил у очах зі словами про кохання,
Моє кожне "Так" на важке коротке "Ні!",
Я вже майже твоя, зараз вибач, треба йти!..

Приспів.

І до нього знов! Знов!.. Знов!.. | (3)