Падав білий сніг

Падав білий сніг |
Та на білий поріг. | (2)

Покотився з неба |
Червоний пиріг. | (2)

Ледве лиш до нього |
Добігти устиг я. | (2)

Він за нашим ставом |
Спочити приліг. | (2)

А я над ним стояв,
Дивився і сміявсь,
Бо він мене спитав:
"А шо так рано ти
Сьогодні встав?"
Бо він мені моргнув:
"А коли ж ти вчора ти заснув?"

"Ти вже іди і дивися,
Щоб весело було всім вам,
Ти вже дивися мені,
Щоб співали й сміялись всі там".

Я почув це все |
І страшенно злякавсь. | (2)

У кущах над ставом |
Скоренько сховався. | (2)

Бачив, як на небо |
Пиріг підіймався. | (2)

Раптом засіяв |
І до всіх привітався. | (2)


А я під ним стояв,
Дивився і сміявсь,
Бо він мене спитав: |
"А шо так рано ти |
Сьогодні встав?" |
Бо він мені моргнув: |
"А коли ж ти вчора ти заснув?" | (2)

Він мені каже:
"Я бачити хочу
Лиш сміх на устах,
Сонце у кожну хатину зайде,
Хай завжди буде там"...