Лисичка та Журавель

Якось Лиска з Журавлем та й дружити почала,
Пригоститись у свій дім погукала Журавля:
Ти – найкращий, кумоньку, і найближчий сусід,
Приходи, Журавлику, до куми на обід!

Лиска кашку на таріль виклала тонесенько:
Прошу, кумоньку, частуйсь кашкою любесенько!
Журавель пригощення дзьобом стук, дзьобом сьорб,
Ніяк кашку виїсти, ніяк взяти у дзьоб...

А Лисичка лизь та лизь – кашку виїла сама,
Отака була скупа і зажерлива кума.
Журавель подякував, хоч і прикро йому,
І задумав хитрую він провчити куму.

Журавель Лисичку теж на гостину запросив,
М'яска, моркви, бурячка і картоплі наварив:
Нумо, люба кумонько, смакоти поїмо,
Пригощайся, Лисонько, пригощайся, кумо!

Стала мордочку руда застромляти у горнець,
Але шийка не пускає, бо вузенька, хай їй грець.
Йшла з гостини Лисонька і голодна, і зла,
Журавлеві кумові не подякувала!

А Журавлик із горшка дзьобом їжу поклював
І ображеній кумі навздогони заспівав:
Хитрувала Лисонько, ой, дарма, ой, дарма!
Не роби комусь того, що не любиш сама!