Дружба

По обіді грім сварився,
Дощик слізками умився...
Дітлахам на радість-втіху
Промінцем сипнувши сміху,
З парасолькою в руках,
В жовтих з гуми чобітках,
Бігло сонце по калюжах... -
Ми давно із ним вже дружим!

І м'яча ганяли в "латки",
Разом вудили із кладки...
В гурті жваво веселились,
Аж під вечір притомились!
І лишень присіли саме –
Нас вечерять кличе мама...
Повечеряли завзято,
Мили посуд, мили й хату!

Забарилися на мить –
Глянь, а сонце не спинить!
Примостилось на хмаринку,
Так йому тепленько в спинку,
Й попливло по сни за гай...
– Завтра знову повертай!
Спати час – солодка мить!
Вранці ще приходь дружить!