Лист з чужини

Десь далеко звідси у моїй хатині,
Плачуть очі карі і сумують сині:
Тату наш татусю, що собі гадаєш,
Чом ти тільки дзвониш, а не приїжджаєш?
Чом ти тільки дзвониш, а не приїжджаєш?

Нам не треба більше гарних подарунків
І не шли нам з мамою у листах цілунки,
Хочеш пригорнути, то вертайсь скоріше,
Будем жити разом, як було раніше,
Будем жити разом, як було раніше.

Десь далеко звідси у рідній оселі
У моєї лади очі невеселі,
Ой, голубе сизий, я тебе кохаю,
Де ти забарився? - Думаю, чекаю...
Де ти забарився? - Думаю, чекаю...

Доле українська, доле нещаслива,
Скільки малих діток без батьків лишила:
У світ подалися на хліб заробляти,
На чужині щастя для сім'ї шукати...
На чужині щастя для сім'ї шукати...

От і я далеко від рідного краю,
Доленьки для діток кращої шукаю,
Хоч жену від себе і печаль, і втому
Та у снах щоночі я лечу до дому!
Та у снах щоночі я лечу до дому!

Лину на Вкраїну, де в рідній оселі
У моєї лади очі невеселі,
В далеч серцем лину, бо в моїй хатині
Плачуть очі карі і сумують сині...
Плачуть очі карі і сумують сині...