Небесна сотня

Сонце у небі вже не світило,
Падало в прірву болю і сліз...
З неба скотилось і почорніло,
Снайпера кулю благало: Спинись!..
Та не спинилась, на смерть стояли
Справжні герої - вітчизни сини,
Тихо злетіла над куполами
Сотня небесна у вишині...

Приспів:
Вірно синочка мама чекає,
І завмирає серце з жалю,
Та на землі його більше немає -
Він з побратимами в Божім раю...

Боляче, брате, шепіт, здихає,
Брате, тримайся! Не помирай!
Зболені очі, смерть заглядає,
Лине майданом: Країно, вставай!
Тільки ніколи не помирають
Справжні герої - вітчизни сини.
Неньку Вкраїну охороняє
Сотня небесна у вишині!

Приспів.

Вірно синочка мама чекає,
Стомлені очі, сива коса.
Тільки герої не помирають! -
Сотня злетіла у небеса!

Не плач, моя мамо, не треба!
Я ще повернуся дощем
І знов пригорнуся до тебе
Легким, весняним вітерцем!..
За кулю, що в серці тримаю,
Пробач мене, мамо, молю...
Я Ангелом оберігаю
На небі Вкраїну свою!..