Гімн селища Подольох Харківського району

Тут сосновий ліс стіною застигає,
На узліссі чисте повітря-кришталь.
Вулиця одна попід бором лягає,
Дивиться у світлу та мирну даль.
За хатами Рудка у луках в'ється,
Вільхи заснули в ранішній росі,
Тут коріння наше і серце б'ється
В первісній, природній його красі.

Приспів:
Подольох мій рідний — вільхова колиска,
Ольох-урочище — предківський поріг!
Тут небо високе і серцю близько,
Кращий він серед тисячі доріг.
На Рудці-річці сонце засинає,
Ріднішим інший край повік не буває!

Автобус наш звично по вулиці котить,
Зійдуться до крамниці всі куми.
Тут наші новини, радощі й турботи,
Рідними людьми тут зовемось ми.
Хай нас гуртує громада й коріння,
Від сосен старих до лугів ріки,
Ми — Подольоху нове покоління,
Ми збережемо цей край на віки!

Приспів. (2)