Дорошенко

Ой, гуляє в полі чистім
Вітер–буревій,
Їде, їде Дорошенко
По землі чужій,
А навколо, ой ти ненько,
Тільки степ та козаченьки,
Тільки сотня з Дорошенком
На землі чужій.

А кругом степи горілі
Та рудий бур'ян,
Та стирчить у небі місяць
Наче ятаган,
Та кругом чужая доля,
Та за поясом пістоля,
А з чужого віє поля
Вітер–ураган.

Зазоріє десь на сході
Скоро неба край,
Гей, говорить Дорошенко, –
Хлопці, почекай.
- Ще нас кулі не скосили,
У вороних дістанем сили,
То ж махнемо по ясир ми
У Бахчисарай.

Не зупинить нас негода,
Не зляка гроза,
Не здолає силу нашу
Кантемір Мурза.
Задзвенить у битві криця,
Не за злото будем биться,
Побратима із темниці
Визволить козак!

Гей, гуляє в полі чистім
Вітер–буревій,
Мчить із хлопцями Михайло
На останній бій.
Тільки вітер віє з поля,
Тільки шабля та пістоля,
Та чека незнана доля
На землі чужій...