Дума про Голодомор

Пролилися на Вкраїні
Сліз велике море.
Ой, не знали українці,
Яке буде горе.
Ой, не знали хлібороби,
Яке буде горе.

Послухайте, добрі люди,
Від краю до краю,
Як жилося і живеться, |
Про все вам згадаю.. | (2)

Комуністи на країну
Несуть чорну хмару,
Безневинним хліборобам |
Голод - люту кару. | (2)

Ой, поспішив, вражий сину,
Всохли б довгі руки,
Що віддав ти Україну |
На голодні муки. | (2)

Комуністи-комуністи,
Чи не жаль кого-то вам,
Продавати Україну |
По дішовці москалям? | (2)

Вже в тридцять другім році,
Як його діждали,
Знайшли люди дуже гарну |
Страву з гарбузами. | (2)

Качанами, гарбузами
Перезимували,
Тридцять третього весни |
Все таки діждали! | (2)

В Тридцять третьому году
Дождали привілля,
Ще й поїли лободу, |
З кукурудзи билля. | (2)

В Тридцять третьому году
Їли люди лободу,
Пухли люди із голоду, |
Помирали на ходу... | (2)

Отощали усі люди,
Падали, як мухи, -
Кропивою-лободою |
Не наповниш брюха. | (2)

Хліб качали вимітали,
Весь народ сумує,
А великий голова |
Мовби і не чує... | (2)

Він укази іздає:
Продналог давайте,
Де хочете, там беріть, |
Хоч з нігтів колупайте. | (2)

Відкіль же ми почерпнем
На ті продналоги?..
Хіба підем грабувати |
При биту дорогу. | (2)

Ну при битій при дорозі
Із буксиру люду
Багатенько привчилося |
До такого труду... | (2)

Як наган узяв у руки,
То він вже й багатий,
Чоловіка оголив |
Та й пішов проклятий. | (2)

А у СОЗі при дорозі
Роздають макуху.
Хочеш жити - йди до СОЗу, |
Бо впадеш без духу. | (2)

Батько в СОЗі, мати в СОЗі,
Діти плачуть на дорозі,
Як побачать ГПУ, |
Ховаються в кропиву. | (2)

Ой, Сталіне-шкуродер,
А що з нас зробив тепер?
У Сибіру батько й мати, |
А самі мусим помирати. | (2)