Голова всяка свій іміє смисл

Голова всяка свій іміє смисл;
Серцю всякому своя любов,
І не однака всім живущим мисль:
Той овець любить, а тот - козлов.

Так і мні вольность одна єсть нравна |
І безпечальний, препростий путь. |
Се - моя міра в житії главна; |
Весь окончиться мій циркуль тут. | (2)

Ти, Святий Боже і віков Творець,
Утверди сіє, що сам создав.
При Тебі може все в благий конець
Так попасти, як к магниту сталь.

Аще ж не право зрить моє око, |
Ти мене, отче, настави здісь; |
Ти людських видиш, сидяй високо, |
Разних толь мніній безщетну смісь. | (2)

Тот на восточний, сей в вечерній край
Пливе по щастьє зо всіх вітрил,
Інний в полночной страні видить рай,
Інний на полдень путь свій открив.

Один говорить: вот хто-то косить! |
А другий спорить: се хтось стриже, |
А сей: у воза п'ять кіл, голосить. |
Скажи: кій біс нам в прах мисль січе? | (2)