Різдво у рідному селі

Сніги такі, що замело дороги,
Чи з Берем'ян, чи їхати з Дуліб,
Та ми прийшли до рідного порога,
Щоб скуштувати цей різдвяний хліб.
Із Бучача, Тернополя і Львова
Зібрались односельці до куті.
І коляда полинула святкова,
Щоб легше всім любилось у житті.

Приспів:
Святе Різдво у рідних Жнибородах
З'єднало знов родини за столом.
І хай там сніг чи сонячна погода —
Пастирка галасливо йде селом.

У день такий ще варто нам згадати
Про батьківщину прадідів своїх:
Надсяння край, прості лемківські хати,
І час, як звідти виселяли їх...
Із П'яткової люди й Одрехови,
З Радеви, а з Посади — цілий гурт,
Із Бушковичів їхали й Ганчови,
Зазнавши і наруги, і тортур...

Приспів.

В селі вже поріднились покоління
І виросло пагілля молоде,
І вже глибоко в цій землі коріння,
Широка крона у верхів'я йде.
Та не цурайтесь, люди, свого роду,
Традиції столітні бережіть,
І в Україні, в наших Жнибородах
У мирі та у злагоді живіть!

Приспів.