В далеку дорогу рушати час

В далеку дорогу рушати час – пора! Пора!
І знову пригоди чекають нас – ура! Ура!
Гей, гей, товариство, збираймо всіх,
Візьмемо пісень із собою міх –
І нехай дорога стелиться нам до ніг!

Як насупиться хмара,
Ударить грім – дарма, дарма!
Хоч місця сховатися нам усім нема, нема,
Та нас не злякає ні дощ, ні сніг,
Бо наше тепло – то веселий сміх,
І нехай дорога стелиться нам до ніг!

Як не стане харчів – не біда,
Проживем чи так, чи сяк.
Зголоднієш – терпи,
Бо на те ж ти таки козак, козак!
Як знайдем на дорозі один горіх,
То розділим його по шматку на всіх –
І нехай дорога стелиться нам до ніг!

А як знову колись
Надокучать нам діла, діла,
І як стане нам вулиця
Тут і там мала, мала,
То підемо шукати доріг нових,
І нас знову не спинить ні дощ, ні сніг,
І нехай дороги стеляться нам до ніг!