Гей у Неділю та бардзо рано пораненьку

Гей у Неділю та бардзо рано-пораненьку
Ой налетіли Соколи гей
С Чужої Дальньої Сторони
Та сіли вони впали у Лісі гей
На Преудобному Древі на Оpіcі
Тай сплели вони Гніздо Шарлатнеє гей
Ізнесли Яйце Жемчужноє
Тай сплодили вони Дитя гей
Бездольнеє Безроднеє Соколя

Ой полетів Ясен Сокіл гей
У Чистеє Поле та Живности доставати
А Живности то він не достав а своє Дитя
Та Безроднеє Бездольноє Соколя утеряв

Ой то Сокіл прилітає а його Соколяти немає
Ото Сокіл політає та Орла питає

Орле-брате чи не бачив ти мого Дитяти
Бездольного Безродного Соколяти
А чи ж то його Буйнії Вітри заносили
А чи ж його Сильнії Дошчі затопили

Ой Соколе-брате а твого Дитяти
Бездольного Безродного Соколяти
Ані Буйні Вітри не заносили
Ані Сильнії Дошчі не затопили

А ішли ж то Стрільці Булаховці гей
З Чужої Сторони
Та набачили ж то вони Гніздо Шарлатноє
Та і твоє Дитя Бездольноє Безродної Соколя
У срібнії пута запутали
Та жемчужжю очі завішали
Та і понесли його у город у Царигород гей
До Івана Богословця

А Іван жеж то Богословець
Та по Царгороду ходить
Та твоє Дитя Бездольнеє Безроднеє Соколя
Та на руці носить

Ой та колиб ти добре дбав
Та над Город-цари-город налітав
Та на валу сідав
Та жалібненько квилив-проквиляв
Та тебе б то твоє Дитя Бездольнеє Соколя
Зачувало та смутненько ся мало
Та жалібненько квилило-проквиляло
Та крильця опускало та головку склоняло
Та чи ж тоді б то Іван Богословець
Ти чи не великий бо жаль почував
Та твоє Дитя Бездольнеє Соколя
Та на вал виношав

Ой та Сокіл добре дбав
Ой та до Города-Царегорода налітав
Та на валу сідав
Та жалібненько квилив-проквиляв

Отоді ж то
Його Соколя Бездольнеє Безроднеє Дитя
Зачувало та смутненько ся мало
Та крильця опускало та голівку склоняло

Отоді ж то Іван Богословець
Добре дбав та на свої слуги покликав
Гей озьміте ви ж
Те Бездольнеє Безроднеє Соколя
Тай з ніг йому срібнії пута познімайте
Тай з очей жемчуг позабірайте
Та на вал виношайте
То як буде воно утікати
Та будем ми назад його повертати

Ото Сокіл то налітав ой
Та своє Дитя та Бездольнеє Безроднеє Соколя
Та на крила брав
Та на Високую Висоту та піднімав
Та у Свої Сторони і забірав

Ой тоді ж то Сокіл промовляє
Та своє Дитя та Бездольноє Безродноє Соколя научає
Гей та не моє ж то Соколя Бездольнеє Безроднеє Дитя

Та лучше ж то ми будемо
У Чистому Степу собі Живности доставати
А як у неволі у великих панів проживати
А шо у великих панів а є шо їсти-пити
А не волен то світ-по-світу й походити...